Історія закладу освіти

Історія Криворудської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Історія Криворудської школи
Історія нашої школи бере свій початок із середини 19 століття. Архівні матеріали в школі збереглися із 1944 року : списки учнів, накази по школі.
Після визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників в селі відкрилися 4 початкових школи у пристосованих приміщеннях, так званих «бригадних хатах», - на Кальчику, Заводі, Перебудові, в Заможньому. Крім цього в селі було іще два приміщення середньої школи , побудованих при земстві. Дані приміщення були цегляними з дерев’яним перекриттям.
Наказом від 15 вересня 1944 року по Криворудській середній школі було утворено чотири перших класи:
1-а- класний керівник Черненко Л.С.-31 учень (колгосп»Плугатар»)
1-б-класний керівник Дробах О.П.-29 учнів (колгосп»Об’єднання»)
1-в-класний керівник Опришко В.А. -47 учнів (колгосп»Заможнє»)
1-г – класний керівник Гаращенко М.С.- 39 учнів (колгосп ім.Кліменка).
Другокласників теж навчали у чотирьох класах:
2-а- класний керівник Донченко Н.Я.-29 учнів ( колгосп «Плугатар»)
2-б – класний керівник –Колотієвський Г.- 29 учнів (колгосп»Зам.життя»)
2-в – класний керівник Магда О.Л. –40 учнів (колгосп «Об’єднання»)
2-г – класний керівник Даценко В.І. – 35 учнів (колгосп ім. Кліменка)
В 3 клас було зараховано30 учнів, класний керівник Самійленко В.М., в 4 клас 25 учнів, класний керівник Крупко П.В.
5 клас - класний керівник-Безкровна О.А.-27 учнів,
6 клас - класний керівник Зарецька Л.М.-28 учнів
7 клас - класний керівник - СидоренкоМ.Л.-33 учні
8 клас - класний керівник-Кочерга І.А.-32 учні
9 клас - класний керівник Багно А.О.-28 учнів
10 клас- класний керівник Щербак О.П.
Всього учнів по Криворудській середній школі нараховувалося – 522 учні.
За розпорядженням завідуючого Семенівським РайВНО навчання в 1-4 класах було розпочато 0 4.09.1944 року, в 5-10 класах- з 03.09.1944 року.
Діти в школах навчалися у дві зміни, так як не було відповідних приміщень для такої кількості дітей. Строкатість дітей по віку у класах була дуже велика.
У перші класи пішли діти, які під час війни не ходили в школу, в інших класах теж були учні- переростки. Чорнильниці батьки ліпили дітям з хліба, вирізали з дерева. Чорнило варили з бузини, на перших порах, писали на різних папірцях, полях газет.
В матеріалах архіву 1946 року цінною відомістю для нас виявився список вчителів даного періоду:
1.Білецький М.О.-учитель рос.мови і літератури
2.ЩербакМ.С.- учитель роc. мови і літератури
3.Безкровна О.А. - учитель укр. мови і літератури
4.Білецька Т.С. - учитель укр. мови і літератури
5.Феденко Д.Ю. - учитель математики і креслення
6.Сидоренко М.Л. - учитель математики
7.ДончекноН.Є .- учитель фізики і астрономії
8.Колісник П.І. - учитель хімії і природознавства
9.ЧерненкоІ.Ф. - учитель географії , історії і Конституції
10.Черевик К.І. - учитель історії
11.Багно А.О. - учитель німецької мови
12.Новак С.Т. - воєнізація
13.Божко О.А.- учитель фізкультури, воєнізація
14.Самійленко В.М. - учитель, класовод 4 класу
15.Донченко Н.Я. - класовод 3-а класу
16.Бражник К.Г. - класовод 3-б класу
17.Сердюк Л.С. - класовод 2-а класу
18.Феденко Г.І. - класовод 2-б класу
19.Даценко В.І.- класовод 2-в класу
20.ДробахО.О. - класовод 1-а класу
21.Бузько М.А. - класовод 1-б класу
22. Прохоренко Л.Я. - піонервожата школи.
Крім основної школи в селі працювала з 1 жовтня 1946 року школа колгоспної молоді у вечірній час. Тут здобувала середню освіту та частина молоді, яка починаючи з 1944 року пішла працювати у колгоспи. За навчання у середній школі( 8-10 класах) учні, в сім’ях яких було двоє батьків , платили за навчання. Платили за навчання і діти «ворогів народу». Така плата становила 75 карбованців за рік.
Більшість господарських приміщень школи були глинобитні. Для їх мазки вчителі і учні школи на пастівниках збирали влітку кінські кізяки, місили глину і обмазували стіни цих приміщень. Школі було відведено землю для дослідних ділянок. За вирощений урожай школа придбала собі пару коней. Конюхом школи довгий час працював Безкровний І.М. Цими кіньми за відповідну оплату оброблялися огороди вчителів , працівників школи. Таким чином зміцнювалася матеріальна база школи. Учні ходили до школи у шкільних формах. Станом на 4.09.1955 року в школі працювало 44 працівники: з них - 34 педагоги, 10 - техпрацівників.
Станом на 1.09.1955 рік в школі навчалося 103 випускники - учнів 10-х класів:
10-а-26 учнів, 10-б- 27 учнів, 210-в – 25 учнів, 10-г – 25 учнів. В 1958 році в школі було 85 випускників. В цей час помітно покращується матеріально-технічна база школи. Шкільна бібліотека поповнюється новою літературою, газетами, журналами. Велика увага і надалі приділяється веденню підсобного господарства. В школі була побудована теплиця для вирощування розсади. На шкільних ділянках учні вирощували овочі на продаж. За реалізацією продукції стежила спеціально створена комісія.
В 1962-1963 навчальному році в школі навчалося 387 учнів і працювало 36 вчителів, 17 технічних працівників. Продовжує працювати надалі школа сільської молоді. В 1964 році таку школу відвідували учні 8, 9, 10 і 11 класів. Тут працював директором Гелеверя І.І. В 1967 році при школі відкривається інтернат, тому що в школу ходили діти з ближніх сіл. В інтернаті працювали вихователі, техпрацівники.
Були на території школи і так звані комбіновані класи. Вони були утворені при Кальчанській школі: 1-3 класи - класовод Браженко Катерина Гнатівна, 2-4 класи - Браженко І.С.
Решта учнів молодших класів пішла навчатися у новозбудовану початкову школу в районі Заводи. Це була одноповерхова цегляна будівля з дерев’яним перекриттям, розрахована на 120 місць. Всі учні молодших класів села, крім кальчанських дітей, тепер навчалися у цій школі.
Станом на 1973 рік в селі нараховувалося 450 учнів, 26 вчителів. В школі працювало 16 гуртків по різних напрямах роботи і 4 групи продовженого дня.
З 1976 року в селі почала будуватися нова школа, розрахована на 480 учнів по типовому на той час проектові. Таку ж саму школу почали будувати і в селі Заїчинці Семенівського району. Підрядчиком по будівництву виступав Градижський ПМК. Спочатку проект школи був задуманий на місці 16-квартирних будинків. Але пізніше місце школи було змінене і її почали будувати навпроти, на березі річки. Будівництво даної школи вирішило дуже велику проблему для учнів. До цього часу в школі була введена 30 хвилинна перерва для того, щоб можна було перебігти із центрального приміщення школи до Кальчанської школи і навпаки. Це були великі незручності для учнів і вчителів школи, тим більше, що доріг з твердим покриттям тоді ще не було. В 1978 році нова школа була відкрита. Директором нової школи став Костяний Микола Павлович. На цей час працювало 34 педагоги і 15 технічних працівників. В школі навчалося 355 учнів. Працювала в цей час і заочна школа , в якій навчалося 28 учнів. В школу ходили учні із ближніх сіл: с.Гриньки, с.Бурімка, с.Степанівка. При школі продовжував існувати інтернат для цих дітей. В Інтернаті працювало 3 працівників. При школі велося своє підсобне господарство : дослідні ділянки, кролеферма. Завідувала кролефермою вчителька Лисенко Марія Петрівна. Влітку діти заготовляли гіллячковий корм кролям на зиму, прополювали ділянки, збирали на продаж овочі.
Пізніше директорами школи працювали: Скляренко В.І., Матвіюк В.О., Кобильченко О.І., Сушко О.О., Бабарика П.М.
В 2008 році школа відзначала свій 30-річний ювілей. На це свято до школи завітали випускники усіх років існування нової школи. Прибули сюди і випускники 50-х, 60-х, 70-х років. Кожного року це стало доброю традицією проводити 1 травня день зустрічі випускників усіх років. Ініціатором цього виступили випускники школи: Бражник Валентина Сергіївна, Солдатенко О.О.
Прикро констатувати сьогодні той факт, що учнів в нашій школі стає дедалі менше і менше. На сьогодні в школі навчається 85 учнів в 11 класах. Але перелік добрих справ від цього аніяк не зменшується. Школа на чолі із вчителькою математики Бабарикою В.Г. виступила ініціатором відродження місцевого дендропарку. На даний час розглядається питання про надання йому cтатусу загальнодержавного дендропарку. В школі створений екологічний клас, в якому побували не тільки учні нашої області, але й вчені, дослідники.
Учні школи кожного року збирають насіння кленів, жолудів, каштанів і реалізують їх лісництвам.
Існують в школі гуртки: художньої самодіяльності під керівництвом Солода Г.В., комп’ютерний веде директор школи Бабарика П.М., фізкультурні секції.
Учні нашої школи неодноразово займають призові місця на олімпіадах з базових дисциплін. Чудово і змістовно проходять всі свята і вечори відпочинку.
Школа і надалі продовжує ті хороші традиції, які склалися на протязі багатьох років праці Криворудських освітян. Багатьох з них уже немає серед нас. Але вони для нас будуть вічним прикладом служіння дітям , народу. Їхня праця була воістину героїчною в роки Великої Вітчизняної війни, в роки відбудови народного господарства . Під час окупації фашистами була закатована вчителька нашої школи Сандемірська Адель Марківна разом із її малолітнім сином. Голодні, зубожілі вчителі 40-х років вчили дітей писати і читати на кусочках паперу, газет одночасно загоюючи їм рани, завдані війною. Це були вчителі із високою громадською свідомістю і великим щирим серцем.
І ми, вчителі, учні сьогоднішнього дня горді, що нам випала велика честь навчатися і працювати саме у цій школі.